Ось і відбулося хвилююче свято, що об’єднує здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків в єдину ліцейну родину – День Знань. За традицією в цей день відбулася тепла зустріч із здобувачами освіти, перший дзвінок та перший урок. Директор ліцею Марина ЛИЗОГУБ вітаючи усіх присутніх зазначила, що завдяки незламній силі та волі військовослужбовців Збройних Сил України, їх мужності та відвазі ми маємо можливість працювати та навчатися, а здобувачам освіти побажала наполегливості та успіхів у навчанні, адже на четвертому році війни заклад освіти успішно продовжує навчати і готувати висококваліфікованих робітників для України.
23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів. Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові. На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України. Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
24 серпня Україна відзначатиме найбільше державне свято –День незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.
Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.
Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність. Тож попереду – велика робота. Українська громада має об’єднати зусилля для подальшої розбудови держави, розвитку громадянського суспільства та консолідації нації, відстоювання територіальної цілісності держави.
Згідно з Указом Президента України від 21 жовтня 2020 року № 459 “Про відзначення 30-ї річниці незалежності України”, враховуючи історичне значення проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України, до річниці цієї визначної події у столиці та усіх областях відбудеться низка урочистих, інформаційних, мистецьких заходів.
15 липня Україна відзначає День Української Державності.
День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми згадуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.
Корисні Інтернет-посилання на тематичні матеріали Інститутунаціональної па’мяті
Відео “Історія України за 15 хвилин”
Відео “ІстФакт. “Історія Тризубу”
Виставка «Творці української державності: до 30-річчя заснування УГС»
Долучайся до здобувачів освіти Державного навчального закладу «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»!
Знайомся: Професія “ВОДІЙ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ (КАТЕГОРІЯ “С”)” – водії вантажівок та великовантажних транспортних засобів завжди потрібні в різних галузях економіки, зокрема у логістиці, будівництві та сільському господарстві. Це забезпечує високий попит на цю професію та стабільні робочі місця.
Висока заробітна плата:
Водії категорії С, особливо ті, хто має досвід та кваліфікацію, можуть отримувати порівняно високу заробітну плату.
Зростання:
Професія водія дозволяє рухатися кар’єрними сходами та отримувати більш високі посади, пов’язані з керуванням та управлінням транспортом.
Можливість для самозайнятості:
Водії можуть відкривати власний бізнес у сфері перевезень.
Таким чином, ця професія є актуальною та перспективною, забезпечуючи стабільний дохід та можливості для кар’єрного зросту.
Долучайся до здобувачів освіти Державного навчального закладу «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»!
Знайомся: Професія “ТРАКТОРИСТ-МАШИНІСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА (КАТЕГОРІЇ “А1″,”А2”); СЛЮСАР З РЕМОНТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН ТА УСТАТКУВАННЯ;, ВОДІЙ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ (КАТЕГОРІЯ “С”)” – це стабільний попит на ринку праці, можливості кар’єрного росту та висока заробітна плата.
Постійна потреба:
Професія тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва є актуальною і, особливо в сільській місцевості, гарантує працевлаштування.
Актуальність:
Сільське господарство залишається однією з основних галузей економіки, тому попит на кваліфікованих трактористів буде залишатися стабільним.
Зарплата:
Трактористи-машиністи отримують гідні заробітні плати, які можуть залежати від кваліфікації та досвіду.
Додаткові можливості:
Можливість працювати в різних типах сільськогосподарського виробництва (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства тощо) та отримувати додаткові надбавки.
Управління технікою:
Навички керування тракторами різної потужності та обладнання (категорії А1 та А2), а також обслуговування та ремонт техніки.
Долучайся до здобувачів освіти Державного навчального закладу «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»!
Знайомся: Професія “ЕЛЕКТРОМОНТЕР З РЕМОНТУ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ; СЛЮСАР З ПАЛИВНОЇ АПАРАТУРИ, ВОДІЙ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ (КАТЕГОРІЯ “С”)” – це стабільний попит на ринку праці, можливості кар’єрного росту та висока заробітна плата.
Переваги професії:
Стабільний попит:
Електромонтери завжди затребувані в різних галузях, таких як промисловість, будівництво, енергетика та житлово-комунальна сфера.
Можливість кар’єрного росту:
Електромонтери можуть підвищувати свою кваліфікацію, наприклад, до посади майстра чи начальника дільниці.
Універсальні навички:
Можна використовувати вдома для ремонту та обслуговування різних пристроїв, включаючи автомобілі та побутові прилади, що дозволяє зекономити на послугах майстрів.
Кар’єрний ріст:
Для тих, хто прагне розвивати свої знання та навички, професія слюсаря з паливної апаратури пропонує широкі можливості для кар’єрного росту, наприклад, перехід на посади майстрів, техніка чи інженера.
Висока заробітна плата
Постійний розвиток:
Успіх у цій професії пов’язаний з постійним навчанням та підвищенням кваліфікації.
Долучайся до здобувачів освіти Державного навчального закладу «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»!
Знайомся: Професія “КУХАР; КОНДИТЕР” має низку переваг, зокрема творчий вияв, стабільний попит на робочі місця, можливість високого заробітку та особистий розвиток у сфері кулінарії. А саме:
Творчість:
Кухарі та кондитери мають можливість втілити свої кулінарні, кондитерські ідеї та експериментувати з різними інгредієнтами та рецептами.
Попит на ринку праці:
Кваліфіковані кухарі та кондитери завжди потрібні у закладах громадського харчування.
Гідний заробіток:
У професії кухаря, кондитера є можливість досягти високого заробітку, залежно від досвіду, кваліфікації та місця роботи.
Особистий розвиток:
Кухарі, кондитери постійно вчаться та удосконалюються у своїй сфері, що сприяє їхньому професійному зростанню та розвитку кулінарних навичок.
ПРОФЕСІЯ “КУХАР; ОФІЦІАНТ” .
Творчість та спілкування:
Робота, що потребує психологічних навичок та спілкування з різними людьми.
Можливість розвитку:
Навчання та вдосконалення знань про меню, технології приготування страв та напоїв.
Професійні навички:
Забезпечення якісного сервісу від респектабельних закладів до офіційних прийомів
У рамках проведення Національного тижня безбар’єрності в Державному навчальному закладі “Корсунь-Шевченківський професійний ліцей” для учасників освітнього процесу проведені тематичні інформаційно-просвітницькі заходи, під час яких обговорені поняття безбар’єрності, її значення в сучасному суспільстві, способи подолання стереотипів і бар’єрів у спілкуванні, прав людей з інвалідністю, важливості підтримки та створення комфортних умов для всіх учасників освітнього процесу
23 ТРАВНЯ -День Героїв України! День, встановлений на честь українських воїнів усіх часів, усіх борців за волю та незалежність нашої держави.Це свято величі духу українських вояків – борців за волю України, символ незборимості Української Нації.
В рамках проведення Національного тижня безбар’єрності в Державному навчальному закладі “Корсунь-Шевченківський професійний ліцей” для педагогічних працівників проведені тематичні заходи “Культура безбар’єрності – через підвищення обізнаності, мотивацію до позитивних змін та демонстрацію прикладів рівності можливостей для всіх”.
Під час тематичного заходу обговорили сучасне розуміння безбар’єрності, розглянули правила безбар’єрної мови, важливість підтримки ментального здоров’я.
Безбар’єрність — це суспільна норма, яка стає особливо актуальною в умовах війни. Відмовляючись від бар’єрів, ми відкриваємо двері для різноманітності та взаєморозуміння.
Безпечне, відкрите та підтримуюче середовище, де кожен — незалежно від життєвих обставин — має рівні можливості та відчуває себе частиною спільноти.
Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт
Висока заробітна плата:
