Протидія булінгу та безпека життєдіяльності учасників освітнього процесу

Порядок реагування на доведені випадку булінгу (цькування) 

 у  ДНЗ «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»

та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) 

  1. У разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція)  та Cлужбу у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
  2. Комісія за результатами проведеного розслідування щодо з’ясування обставин на підставі заяви про булінг (цькування), визначених сторін булінгу (цькування), встановлених можливих причин булінгу (цькування) розробляє рекомендації для педагогічних працівників щодо освітньої діяльності з учнями, причетними до булінгу, їх батьками (особами, що їх заміняють), заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування).
  3. Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.
  4. Практичний психолог та соціальний педагог у межах своїх посадових обов’язків:
  • діагностує  стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся булінг (цькування) та за результатами діагностики розробляє план корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків (законних представників);
  • розробляє та реалізує програму індивідуальної реабілітації для потерпілого;
  • розробляє профілактичні заходи для групи, в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників;
  • здійснює супровід педагогічних, науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес для групи, в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування);
  • забезпечує надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
  1. Педагогічні працівники, які працюють з  групою, у якій зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують:
  • виконання рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в ліцеї щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками);
  • дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в ліцеї, визначених статутом ліцею, законодавством;
  • виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії групи під час освітнього процесу.
  1. Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в ліцеї.
  2. Моніторинг ефективності застосування заходів виховного впливу та необхідність їх коригування визначає комісія з розгляду випадків цькування (булінгу) на черговому засіданні.

8.Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та накладаються адміністративні стягнення.

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення)

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності)

заяв про випадки  булінгу (цькування)

в ДНЗ «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»

  1. Учасники освітнього процесу ДНЗ «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей» можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію директора ліцею.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

  1. Директор ліцею у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

3.Наказом по ліцею створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, практичного психолога, соціального педагога, батьків потерпілого та булера,  інших зацікавлених осіб.

  1. Директор ліцею у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).
  2. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) у не має перевищувати 10-денний робочий термін д з моменту отримання заяви, проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол.
  3. Для прийняття рішення та вжиття відп овідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по ліцею.
  4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в ДНЗ «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»  відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню).

На Національній дитячій “гарячій” лінії консультують компетентні з дитячих питань психологи, юристи, соціальні працівники та соціальні педагоги.
Коло питань, з яких надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних запитів від абонентів.    Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій” лінії – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.
Дитяча «гаряча лінія» працює по будням  з 12 до 20 години та в суботу з 12 до 16 годин.

 

ДІЇ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ  В РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Законодавство визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій, щоб досягнути злочинних цілей.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступний порядок дій у разі терористичного акту:

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

  • не торкайтеся у транспорті, житлових та громадських приміщеннях або на вулиці нічийних пакетів (сумок), не підпускайте до них інших. Повідомте про знахідку працівника поліції;
  • у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, лементу  й стогонів;
  • при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, якомога далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
  • використайте будь-яку можливість для порятунку;
  • якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
  • намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.
  • ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ

    У Рекомендаціях щодо дій населення у разі загрози та виникнення вибуху, у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності, зазначаються дії, якщо ви опинились у будинку (приміщенні,  території), захопленому терористами, але не були ними знайдені.

    У такій ситуації необхідно:

  • зберігати спокій    та   намагатись   уникнути   контакту   з терористами;
  • якомога тихіше повідомити правоохоронні   органи   про терористичну атаку, а також про своє місцеперебування;
  • не палити;
  • не наближатися до дверей та вікон;
  • чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;
  • сховати свої документи та візитні картки.
  •  Пам’ятайте, що     одразу     після    вашого    повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних  заходів  для збереження вашого життя та здоров’я.

    ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ

    Евакуація з будівлі необхідна не лише під час пожежі, а й землетрусів, повеней та інших надзвичайних ситуацій, якщо будівля закладу освіти є небезпечною для людей, які там перебувають.

    Правила евакуації для здобувачів освіти:

  • Не говори  –  щоб  чути  педагогічного працівника!
  • Не біжи –  щоб не  постраждати!  
  • Не штовхайся –  щоб не  постраждали інші!  
  • Не повертайся – щоб залишатися  в безпеці!
  • Здобувачів освіти також просять дотримуватися всіх вказівок педагогів та, у разі потреби, на прохання дорослих, допомогти іншим  евакуюватися. При прибутті до безпечної зони, не розходитися і залишатися разом із класом.Правила евакуації для працівників ліцею:

    Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація.

  • Нагадайте здобувачам освіти про головну мету евакуації: їхня  безпека та правила евакуації: Не говори. Не  біжи. Не штовхайся. Не  повертайся.
  • Закрийте двері  та  вікна.
  • Візьміть з собою  аварійний набір,  сумку для швидкої допомоги.
  • Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
  • Під час евакуації радять об’єднувати дві групи, й під час переміщення один  педагогічний працівник очолює колону, а інший завершує колону здобувачів освіти.
  • Евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожної групи визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
  • Після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх здобувачів освіти за списком.
  • Залишайтеся зі своєю  групою і просіть їх бути разом,  нікуди не розходитися.
  • Якщо небезпечні умови зникли, здійсніть  зворотну  евакуацію  назад  до кабінетів,  дотримуючись  тих самих  правил.

Детальна інформація про коронавірус COVID-19  на офіційному сайті Національна служба здоров”я України

https://nszu.gov.ua/

http://dfiles.ru/files/gmmabl04p

Більше інформації можна отримати тут   https://covid19.com.ua/

 

Безпека на льоду

Зима – чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору – найміцніший, а білого – значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов’язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

  • Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою.
  • Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств.
  • Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною,

яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б’ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

  • не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
  • клич на допомогу;
  • намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
  • намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
  • вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.
  • Далі тобі необхідно переодягнутися.
  • Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його.
  • Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи.
  • Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
  • Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя. Це почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:
  • покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
  • знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
  • оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.
  • Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

  • крикни, що ти йдеш на допомогу;
  • наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
  • підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
  • обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
  • не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
  • витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.
  • Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без потреби!